[ред.] Корисна інформація

Натуральний бджолиний мед — унікальний подарунок природи, джерело здоров’я, краси та молодості. Мед бджолиний виробляють із зібраного на рослинах солодкого соку — нектару або паді. Виробленя меду починається рослинами і закінчується бджолами за активної участі їх органів і ферментів. Такої кількості речовин, як у меді, більше немає у жодному продукті харчування. Це, в основному, прості цукри, у т. ч. глюкоза і фруктоза, а ще вітаміни, білки і вільні амінокислоти, органічні кислоти, ліпоїди і біогенні стимулятори, флавоноїди тощо. У медові наявні всі макро- і мікроелементи, необхідні організму людини. Але найцінніша властивість меду як дієтичного і лікувального продукту полягає у тому, що всі речовини меду можуть бути повністю засвоєні організмом за допомогою набору ферментів (більше 10), які знаходяться безпосередньо у медові.

Мед дістає назву в залежності від виду рослин, з яких зібрано нектар, наприклад: гречаний, соняшниковий, еспарцетовий, ріпаковий, конюшиновий, липовий, з білої акації, вересковий тощо.

Окрім меду на пасіці отримують квітковий пилок, прополіс, маткове молочко та пергу.

[ред.] Способи застосування меду (в домашніх умовах)

1. Найчастіше внутрішньо протягом дня, або на ніч у чистому вигляді або розчинах (див. далі).
2. Зовнішньо як у чистому вигляді, так і в складі лікувальних сумішей (мазей), препаратів (наприклад, мазь Коньова містить 65% меду), компресів .
3. Мед у розчинах вводиться у вигляді клізм, входить до складу ректальних свічок .
4. Медові ванни (до 1 г на літр води).
5. Закапування в очі 30% розчину .
6. Інгаляційно за допомогою інгалятора чи парами з нагрітого чайника. (Увага! Інгаляції з медом протипоказані хворим на бронхіальну астму, туберкульоз легенів, з вираженими захворюваннями серця).

[ред.] Як споживати мед

Вживати мед потрібно не після того, як трапляється хвороба, а регулярно, з профілактичною метою. Прийнятним буде вживання меду навіть у маленьких дозах. Органічні кислоти, які входять до складу меду, нормалізують рефлекторні реакції слино- і жовчовиділення, тому не ковтайте мед одразу. Порцію меду розсмоктуйте у роті маленькими дозами, немов цукерку–льодяник. Намагайтеся, щоб він максимально засвоївся слизовою рота та гортані. Після цього, але не раніше ніж через 15—20 хвилин, потрібно випити міцного чаю, краще квіткового, наприклад, ромашкового. Не вірите? Перевірте!

Мед можна вживати і у вигляді розчинів у теплій або холодній воді з соками, чаєм, молоком тощо, але ефективність (користь) буде меншою. Дітям мед систематично додають у молоко, кашу і т. д. у невеликих дозах.

Стільниковий мед, або забрус (воскові кришечки з медом) жуйте якомога довше — додатково укріплюються ясна, очищуються зуби.

При лікуванні фармпрепаратами рекомендується вживати мед, оскільки це сприяє засвоєнню ліків і знижує побічні впливи від хіміотерапії .

Якщо Ви будете розпочинати день зі склянки медової води (одна чайна ложка на склянку теплої, кип'яченої води), запрограмованої Вами на удачу, і так саме закінчите день перед відходом до сну, Ви відчуєте, як Ваше життя зміниться на краще, і Ви стане краще почуватися.

[ред.] У яких кількостях вживати мед

Згідно з нормами фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах та енергії солодощі повинні становити не більше 10% добової енергії цінності.

Енергетична цінність меду 308 ккал на 100 г, калорійність цукру 374 ккал на 100 г, але мед солодший від цукру майже в 1,5 рази оскільки до його складу входить фруктоза, а не сахароза, і швидше викликає почуття насичення солодощами (корисно для схуднення).

Професор Синяков А. Ф. радить вживати орієнтовно по 0,5—1 г меду на 1 кг маси тіла здорової людини. Більш виважено рекомендовану кількість солодощів загалом і цукру та меду зокрема залежно від віку і статі можна визначити за графіком (див. на обкладинці). „Видиму” частину цукру слід замінити на мед. Крім того, влітку визначену вами норму споживання солодощів (у т. ч. меду) слід зменшити принайми вдвічі, бо ви споживаєте солодке з фруктами й овочами, лимонадом, пивом тощо.

Дітям слід давати не більше 0,5 г меду на 1 кг маси тіла. Не перегодовуйте дітей медом — це може викликати відразу до нього на все життя!

Увага! При діабеті дозу вживання меду повинен визначати лікар!

Для довідки: 1 столова ложка (без верху) містить 24 г меду, 1 десертна ложка — 14 г меду, 1 чайна ложка — 7 г меду.

[ред.] Як зберігати мед

Мед активно вбирає в себе вологу та сторонні запахи, тому, щоб не втрачався аромат та не абсорбувалися (не всмоктувалися) волога та сторонні запахи, зберігати мед потрібно при температурі менше +10°С (краще при +4°С) при відносній вологості повітря не більше 60% у щільно закубреній тарі. Якщо ви придбали мед у 3-літровій банці, то негайно розфасуйте його в скляні (краще темні) баночки об'ємом не більше 0,5 л (що менше, то ліпше) з кришками „твіст-оф” (з різьбою).

А ще пам’ятайте:

• не нагрівайте мед до температури вище за +40°С;
• не тримайте мед на морозі;
• неприпустиме попадання на мед сонячних променів;
• не зберігайте мед на балконі, у верхній шафі біля плити, на підвіконні, у гаражі;
• найкраще місце для меду — нижні полиці холодильника, сухий без запахів льох або підвал;
• не заповнюйте тару медом більше, ніж на 95% її повного об’єму.

КРИСТАЛІЗАЦІЯ МЕДУ — ОДНА З ОЗНАК ЙОГО ВИСОКОЇ ЯКОСТІ! З часом більшість українських медів (окрім акацієвого, шавлієвого) кристалізується.